Межвінська Людмила Іванівна
Я Людмила Межвінська, 08. 03. 1959 р. н., проживаю в м. Жмеринка В 2005
році потрапила в автомобільну аварію. В результаті отримала тяжкі
тілесні ушкодження, пошкодження шийних хребців С5 - С7, осколкові
ушкодження спинного мозку. Як результат спастична (судоми і біль
постійно) тетраплегія, паралізована. Цілий рік лежала прикута до ліжка,
не працювали ні руки ні ноги, потім почала потроху займатися
фізкультурою. Зараз вже можу пересуватися в інвалідному візку. За
прогнозами, у мене хороші шанси на відновлення, але потрібно тривале
лікування і реабілітація. Багато разів офіційно зверталась в державні
структури, фонди та до впливових людей, але на протязі всього часу ніхто
нічим не допоміг.
Потребую постійного стороннього догляду,
самостійно не можу себе обслуговувати Я проживаю в будинку , який зовсім
не пристосований до проживання, особливо інваліда. У мене в будинку
немає ні води, ні ванни, ні умивальника, ні туалету. Я вже кілька років
не була на вулиці, тому що немає пандуса, щоб виїхати на візку і немає
можливості його зробити самостійно. А тепер, у зв'язку з нинішніми
подіями в Україні, взагалі сподіватися немає на що. Пенсія моя складає
1200 гривень. Як жити? Потрібні засоби гігієни, ліки, комунальні платежі
і т. д. На сьогодні мені вкрай потрібна допомога у придбанні засобів
гігієни (памперси для дорослих №2, любі) , без яких моє існування не
можливе. А також фінансова допомога для придбання будматеріалів для
будівництва пандуса, і вирішення побутових проблем, а саме обладнання
ванної кімнати пристосованої для інваліда – візочника. Буду щиро вдячна
за будь-яку допомогу!