Межвінська Людмила Іванівна
Я Людмила Межвінська, 08. 03. 1959 р. н., проживаю в м. Жмеринка В 2005 році потрапила в автомобільну аварію. В результаті отримала тяжкі тілесні ушкодження, пошкодження шийних хребців С5 - С7, осколкові ушкодження спинного мозку. Як результат спастична (судоми і біль постійно) тетраплегія, паралізована. Цілий рік лежала прикута до ліжка, не працювали ні руки ні ноги, потім почала потроху займатися фізкультурою. Зараз вже можу пересуватися в інвалідному візку. За прогнозами, у мене хороші шанси на відновлення, але потрібно тривале лікування і реабілітація. Багато разів офіційно зверталась в державні структури, фонди та до впливових людей, але на протязі всього часу ніхто нічим не допоміг.
Потребую постійного стороннього догляду, самостійно не можу себе обслуговувати Я проживаю в будинку , який зовсім не пристосований до проживання, особливо інваліда. У мене в будинку немає ні води, ні ванни, ні умивальника, ні туалету. Я вже кілька років не була на вулиці, тому що немає пандуса, щоб виїхати на візку і немає можливості його зробити самостійно. А тепер, у зв'язку з нинішніми подіями в Україні, взагалі сподіватися немає на що. Пенсія моя складає 1200 гривень. Як жити? Потрібні засоби гігієни, ліки, комунальні платежі і т. д. На сьогодні мені вкрай потрібна допомога у придбанні засобів гігієни (памперси для дорослих №2, любі) , без яких моє існування не можливе. А також фінансова допомога для придбання будматеріалів для будівництва пандуса, і вирішення побутових проблем, а саме обладнання ванної кімнати пристосованої для інваліда – візочника. Буду щиро вдячна за будь-яку допомогу!
|
|
